Новини

Єдність у різноманітті» 

/девіз Європейського Союзу/

 

   1 листопада свiтова спільнота вiдзначає  День  заснування  Європейського Союзу (Євросоюз,  ЄС,  European Union, EU). ЄС  утворився на основі підписаного 7-го лютого 1992-го року Маастрихтського договору, який набув чинності 1-го листопада 1993 - го  року i  який заклав основи існування Єдиної Європи в тому вигляді, в якому ми знаємо її сьогодні.

  Сьогоднi Європейський Союз  — економічний  та  політичний  союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі.  Європейський Союз – це сім’я демократичних європейських країн, які об’єдналися заради миру та процвітання.

  Ми, українці, зробили свій європейський вибір, тому з моменту набуття Україною незалежності у 1991 році Європейський Союз та  Україна динамічно розвивають відносини один з одним. Україна є пріоритетним партнером ЄС у рамках Європейської політики сусідства  та Східного партнерства.

   23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата у члени Євросоюзу, а у лютому 2023-го президент Володимир Зеленський  заявив про намір отримати повноправне членство вже за два роки.

   В цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх представників ЄС, бажаємо їм стійкості, економічного зростання і добробуту,  яскравих перемог і мирного неба!

 

 

    День визволення України від фашистських загарбників – свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного  вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

   Цей день нагадує про одну з найбільш трагічних сторінок нашої історії- нацистську окупацію, яка кривавими смерчами пронеслася  нашою країною і забрала десятки мільйонів життів; про неоціненний вклад українського народу в боротьбі з нацизмом, про героїчні  подвиги та мужність, про мільйонів життів та скалічених доль, і про біль, який залишиться в серці кожного українця назавжди.

  79 років тому мільйони наших співвітчизників віддали своє життя, щоб більше ніколи не повернулися часи воєнних жахіть та  поневолення на українській землі. 79 років тому нацистських окупантів було вигнано з української землі.

   АЛЕ СЬОГОДНІ, В УКРАЇНІ ЗНОВ БІЛЬ І ТРАГЕДІЯ КРИВАВОЇ ВІЙНИ, і Боротьба за незалежність продовжується і сьогодні.

  Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня  1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної  кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.

  У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року –  жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13  січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943  року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944  року).

   Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено  Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на  території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової  праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл,  близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

 

 

     Цього року вперше День української писемності та мови відзначаємо у нову дату.

   День української писемності та мови з 1997 року традиційно відзначали 9 листопада, у день пам’яті преподобного Нестора  Літописця, який започаткував писемну українську мову. 

   Цього року дата свята змінилася - Україна вперше відзначатимеДень української писемності та мови 27 жовтня. Перенесення  пов’язане з переходом Православної церкви на новоюліанський календар, згідно з яким дати неперехідних свят змістилися на 13 днів  раніше. Тож день пам’яті Нестора Літописця випадає на церковне свято 27 жовтня. 

    Українська мова - одна з найбагатших та наймилозвучніших мов світу. Вона походить від єдиного праслов’янського кореня, а не від давньоруської мови, що розділилася на українську, білоруську та російську мови. Формуватися українська мова почала у VI столітті, цей процес тривав до XVI століття.

Ось що маємо зараз:

  • в українській мові - близько 256 тисячі слів, але вона стрімко розвивається, тож насправді ця цифра зараз більша;
  • найбільш уживана літера в українській мові - літер "п", на неї починається найбільша кількість слів, найменш уживана - літера  "ф";
  • українська мова - найбагатша на зменшувальні форми, наприклад, її має навіть слово "вороги" - "вороженьки";
  • "Заповіт" Т. Г. Шевченка - рекордсмен серед переведених творів,  його переклали 147 мовами;
  • найстарішою українською піснею вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш".

     Державною українська стала 26 жовтня 1989 року, нині нею володіє близько 45 мільйонів людей у всьому світі.

   Щороку в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс ім. Петра Яцика. У ньому беруть участь знавці мови з  20 країн світу. 

   Також одна з традицій свята - радіодиктант національної єдності. Цього року українці 23-й рік поспіль писатимуть радіодиктант -  текст його створила українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко, називається він "Дороги України", читатиме - актор  театру  та кіно Олексій Гнатковський.

  Написати радіодиктант (а потім надіслати його на перевірку) може кожен бажаючий, у будь-якій точці світу. Головна мета   радіодиктанту єдності - не перевірити знання, а об'єднати українців в Україні та за її межами.  

     Отже, для того, щоб написати Радіодиктант національної єдності-2023, 27 жовтня об 11:00 увімкніть зручний для вас майданчик  трансляції:
• Радіодиктант можна слухати на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура.
• Дивитися в ефірі телеканалу Суспільне Культура, на ютуб-каналі Українського Радіо та на фейсбук-сторінках Суспільного.
 
 
     
   Цьогоріч радіодиктант вперше відбудеться 27 жовтня об 11:00 — у День української писемності та мови.  Досі цей день відзначали 9 листопада. Але з 2023 року, згідно з указом президента, День української  писемності та мови відзначатимуть саме цього дня.
 
    Де слухати радіодиктант:
- на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
- наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
- на YouTube-каналі Українського Радіо;
- на Facebook-сторінках Суспільного.
    Всеукраїнський радіодиктант національної єдності започаткувала команда Українського радіо у 2000 році для єднання навколо мови. Відтоді його проводять щороку. 
 
1

 

     У групі К-15 БЕГК БДПУ була проведена онлайн зустріч-бесіда здобувачів освіти на тему: «Здоровий спосіб життя – здорова нація».

  Метою проведеного заходу було повторити поняття «здоровий спосіб життя»; визначити фактори, які сприяють і які шкодять здоров’ю  людини; створити умови для закріплення знань слухачів з питань здорового способу життя; розширити поняття про те, що від здоров’я  молоді залежить здоров’я нації, а отже, благополуччя і добробут всієї України, її майбутнє; розвивати вміння учасників освітнього  процесу піклуватися про власне здоров’я та усвідомити, що вести здоровий спосіб життя – це першочергове завдання кожного, оскільки  здорова нація – міцна країна!

  В заході приймали участь здобувачі освіти групи К-15 професії «Кухар». Кожен учасник висловив свою думку, розуміння поняття  «здоровий спосіб життя». В ході спілкування відбувся обмін певним життєвим досвідом. Здобувачі освіти проаналізували почуте та  зробили свій власний вибір щодо здорового способу життя – берегти своє здоров’я, виробляти в собі хороші звички, уникати та  позбавлятись поганих, шкідливих. Адже, тільки за таких умов, людина може бути вільною і незалежною та мати сили й натхнення в усіх  її справах та починаннях. А від цього залежить подальше життя та майбутнє кожного та країни.